Як проводиться лазерна корекція зору?

Що ви знаєте про лазерну корекцію зору? Чи готові ви до неї? Питання безпеки операції для відновлення зору часто задаються. Найпопулярніший спосіб виправлення далекозорості, астигматизму та короткозорості – лазерна корекція. Безліч статей присвячено цій процедурі. Щодня відвідувачі форумів і блогів ставлять ті самі питання, намагаючись дізнатися щось про метод відновлення зору. Серед правдивої інформації, що адекватно розповідає нам про те, що таке лазерна корекція зору, регулярно спливають різні помилкові судження, домисли, які можуть налякати читача.

Насправді, що тільки не розкажуть доброзичливці з-поміж відвідувачів соціальних мереж: корекція зору — це боляче, шкідливо, під час операції знімають верхні шари рогівки, сама проблема при цьому зберігається, з пов’язкою на очах доведеться ходити кілька місяців, котрі не народжували жінкам коригувати зір марно, все одно «впаде» після пологів. Недосвідчений шукач правди, зітхає і думає: «Ні! Свої очі я „різати“ лазером не дозволю». Що означає різати очі? Хто вигадав такі страшенно безглузді страшилки? Звідки доброзичливці здобувають статистику? На ці питання, мабуть, неможливо відповісти. Але можна дізнатися правду, звернувшись до історії виникнення такого методу покращення зору, як лазерна корекція. Вперше операції для відновлення та покращення зору почали проводити ще у 30-х роках. Застосовуваний метод звався радіальної кератотомії і полягав у нанесенні насічок на рогівку ока (від зіниці до периферії). Після заростання надрізів змінювалася форма рогівки та зір покращувався. Але перші операції супроводжувалися серйозними ускладненнями. Наприклад, була висока ймовірність помутніння рогівки, що вело до втрати чи погіршення зору. Стабільність та якість результату після радіальної кератотомії також залишали бажати кращого. Усе залежало від швидкості регенерації тканин організму конкретної людини. У вас напевно є знайомий, у якого рани гояться моментально. А є й такі люди, які тижнями можуть ходити з пов’язками через невеликі подряпини. Крім цього, хірургічні інструменти, що використовуються під час операції, були далекі від точності. Швидше за все, саме цей метод породив величезну кількість упереджень, які досі лякають людей. Другим етапом розвитку технологій корекції зору вважатимуться удосконалення методу кератотомії вітчизняним офтальмологом — хірургом Святославом Федоровим. Він використовував нові мікроскопи та спеціальні «алмазні» інструменти. Саме тоді, у 70-ті роки операції з відновлення зору вийшли новий якісний рівень. І все-таки було як і складно прогнозувати результати, результат операції залежав від вікових і фізіологічних особливостей конкретної людини. Ідеальний зір вдавалося повернути невеликій кількості людей. Наступний етап розвитку офтальмологічної хірургії посідає 1976 рік. Як це не дивно звучить, але переворот в хірургії очей здійснила компанія IBM. Фахівці зі збирання комп’ютерів використовували лазер для гравіювання поверхні чипів. Для виконання подібної роботи була потрібна мікронна точність. Це ноу-хау зацікавило весь медичний світ. Було встановлено, що можна контролювати лазерний пучок, змінюючи глибину і діаметр зони впливу. Для рефракційної хірургії, спрямованої корекцію зору, це стало технологічним проривом. Вперше лазерна корекція зору з використанням методики ФРК була проведена в 1985 році. Як і при кератотомії впливала рогівка, при цьому принцип дії був зовсім іншим. Насічок не потрібно. Під впливом лазерного пучка тканина випаровувалася з поверхні рогівки та формувалася поверхня іншої якості. Значно скоротилася кількість побічних ефектів. Результат операції став прогнозованим завдяки високій точності. Для пацієнта був дуже неприємний відновлювальний період. Поверхневий шар відновлювався в середньому від 2 до 4 тижнів. Повна адаптація закінчувалася в середньому за 3 тижні. Але відразу після завершення реабілітації набутий відмінний зір дозволяв пацієнту забути про всі незручності. Сучасна методика LASIK (Ласік) застосовується з 1989 року. Основною перевагою є те, що поверхня рогівки не торкається, рогівка випаровується з середнього шару. Операція триває лише кілька хвилин, причому реабілітаційний період незначний. Ця технологія пройшла численні випробування, перш ніж її почали застосовувати в офтальмологічних клініках. Спостереження за пацієнтами протягом багатьох років показали, що лазерна корекція зору не викликає порушення зору, оскільки стосується лише одного з заломлюючих середовищ — рогівка. У цьому глибина дії лазера строго обмежується. Існують деякі протипоказання. Не рекомендується ця процедура ВІЛ-інфікованим, туберкульозним хворим, вагітним жінкам.